/Files/images/psihologichna_slujba/359d994232b9eb64b1bb919ebb07ed9d.jpg

Психологічна служба розташована - ІІІ поверх школи,

"Психологічна служба"

/Files/images/bbloteka/графік.jpg

/Files/images/psihologichna_slujba/eb1f12d-0-1581438162.jpg

Як говорити з дітьми про епідемію: поради психолога

Наш світ сповнений тривогами – завжди щось трапляється, змінюється, і найголовніше у цьому вихорі подій залишатися спокійним, тверезо оцінювати ситуацію і не піддаватися паніці. Особливо це стосується дорослих, адже вони є своєрідним лакмусовим папірцем для дітей.

Якщо мама і тато посміхаються, не нервують і не переглядають новини з панічно виряченими очима, тоді й дитина почуває себе спокійно, захищено. Це не означає, що треба приховувати ситуацію від малечі, але пояснити їй окремі моменти і підтримати – важливий обов’язок рідних.

Насамперед, потрібно пам’ятати, що діти відчувають тривоги і страхи дорослих, тому не потрібно замовчувати складних тем та ігнорувати цікавість дитини.

Про що варто сказати дитині:

1. «Боятися - це НОРМАЛЬНО. Страх - це почуття, яке допомагає нам бути обережними та піклуватися про своє здоров‘я й здоров‘я інших людей».

2. «Якщо тобі страшно, ГОВОРИ мені про це. Страх стає меншим, коли ним ділишся».

3. «Страх зменшується, коли ЗНАЄШ, ЩО РОБИТИ, щоб захистити здоров’я: дотримуватися карантину, на вулиці й у закритих приміщеннях надягати маску та обробляти руки антисептиком/милом, тримати дистанцію від інших людей». Це тимчасові заходи безпеки, які нас захищають.

4. «Всі епідемії ЗАКІНЧУЮТЬСЯ і все стає як раніше».

Рекомендації для батьків

♦ Обмежте перегляд новин вдома. Не варто перевантажувати дитину інформацією. Нехай вдома вона відчуває себе у безпеці й захищеною.

♦ Не обговорюйте поряд з дітьми найгірші сценарії. Діти нічого не можуть зробити, а переживати будуть не менше.

♦ Якщо дитина злякалася якоїсь інформації щодо епідемії - заспокійте її, поясніть, які дії робите ви, щоб захиститися. Запропонуйте дитині збудувати у її кімнаті захисну фортецю, ПОГРАЙТЕСЯ з нею. Здобудьте перемогу над всіма вірусами.

♦ Якщо дитина хвилюється за здоров`я бабусі чи дідуся, нехай поговорить з ними по скайпу, а вони її заспокоять, що РОБЛЯТЬ все, щоб захистити себе.

♦ Створіть щоденні сімейні РИТУАЛИ, які будуть підтримувати ПОЗИТИВНИЙ настрій у родині: чаювання, ігри, перегляд фільму всією родиною тощо.

/Files/images/psihologichna_slujba/0100av3p-a8c2-778x890.jpg

/Files/images/psihologichna_slujba/Рекомендации.png

Поради здобувачам освіти в екстремальних ситуаціях і запобігання виникнення стресу

1. Опанування себе в екстремальній ситуації і запобігання виникненню ефекту самопідтримки стресу допомагають прийоми самоконтролю.

2. Песимістичні думки посилюють стрес, і тому важливо навчитися змінювати їх на позитивні.

3. Позитивне (оптимістичне) мислення послаблює емоційне напруження, допомагає знайти ефективне рішення і діяти відповідно до обставин.

4. Формула позитивного мислення дає змогу налаштуватись на успіх, докласти зусиль для цього досягнення, а в разі невдачі - не впадати у відчай, паніку, зневіру.

Спробуйте один з методів "заземлення". Ось тільки деякі з них :

1. Занурте ваші руки у воду: спочатку теплу, потім холодну; а після — навпаки;

2. Насолоджуйтеся улюбленою їжею або напоєм. Спробуйте відчути всю повноту і відтінки смаку, а також запах;

3. Потримайте в руці кубик льоду — зосередьтеся на тому, що ви відчуваєте, коли він починає танути;

4. Спробуйте відчути кожну частину свого тіла — від голови до кінчиків пальців: станьте навшпиньки, розімніть шию, руки, плечі.

5. Прислухайтеся до себе, відчуйте вагу одягу, волосся на своїй голові, серцебиття; опишіть, що вас оточує: Довідайтеся найменші деталі; каталогізуйте, що бачите навколо, використовуючи всі п'ять відчуттів;

6. Знайдіть свою "якірну фразу" і проговоріть її. Це щось просте — наприклад, назвіть: ваше повне ім'я, вік, місто проживання, день тижня і місяць, точний час і те, чим ви зараз зайняті. "Якірна фраза" може використовуватися кожен раз, коли ви відчуваєте паніку і тривогу.

Також поговоріть з кимось, кому ви можете довіряти. Розкажіть, що ви тільки що пережили панічну атаку; поясніть, як в майбутньому вони можуть її розпізнати і як би ви хотіли, щоб вам допомогли.

/Files/images/psihologichna_slujba/unnamed.jpg

Діяльність психологічної служби в системі освіти України

Психологічна служба в структурі освіти є складовою частиною державної системи охорони фізичного і психічного здоров'я молодих громадян України і діє з метою виявлення і створення оптимальних соціально-психологічних умов для розвитку особистості.
Служба забезпечує своєчасне і систематичне вивчення психофізичного розвитку дитини, мотивів її поведінки і діяльності з урахуванням вікових, інтелектуальних, фізичних, статевих та інших індивідуальних особливостей, створення умов для саморозвитку та самовиховання, сприяє виконанню освітніх і виховних завдань навчальних закладів.
Психологічна служба у своїй діяльності керується Конституцією України, Декларацією прав людини, Конвенцією про права дитини, Законами України "Про освіту", "Про загальну середню освіту".

Нормативно-правові документи психологічної служби

• Положення про психологічну службу у системі освіти України (наказ МОНУ 22 травня 2018 року №509,зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31 липня 2018 року за № 885/32337)

• Лист МОНУ від 18.07.2019 №1/9-462 «Про пріоритетні напрями роботи психологічної служби у системі освіти на 2019/2020 н.р.»

• Лист МОНУ від 24.07.2019 № 1/9-477 «Про типову документацію працівників психологічної служби у системі освіти України»

Діяльність служби в системі освіти України забезпечується практичними психологами та соціальними педагогами, які мають вищу спеціальну освіту. За своїм статусом працівники служби належать до педагогічних працівників і, відповідно до чинного законодавства, користуються всіма правами і гарантіями, передбаченими для них.
Психологічна служба тісно співпрацює з органами охорони здоров'я, соціального захисту, сім'ї й молоді, внутрішніх справ, іншими зацікавленими відомствами, а також - із громадськими і благодійними організаціями.

Про пріоритетні напрями роботи психологічної служби у системі освіти

У системі освіти України відповідно до статті 76 Закону «Про освіту» діє психологічна служба, що забезпечує своєчасне і систематичне вивчення психофізичного розвитку здобувачів освіти, мотивів їх поведінки і діяльності з урахуванням вікових, інтелектуальних, фізичних, гендерних та інших індивідуальних особливостей, сприяє створенню умов для виконання освітніх і виховних завдань закладів освіти, соціального та інтелектуального розвитку здобувачів освіти, охорони психічного здоров’я, надання психологічної та соціально-педагогічної підтримки всім учасникам освітнього процесу відповідно до цілей та завдань системи освіти. Діяльність психологічної служби у системі освіти України здійснюється практичними психологами, соціальними педагогами, методистами та директорами (завідувачами) навчально-методичних кабінетів/центрів/лабораторій. Сучасні тенденції розвитку освіти формують загальне спрямування діяльності психологічної служби у системі освіти України. Концепція Нової української школи передбачає перезавантаження української освіти з оновленням існуючого алгоритму професійної діяльності та переглядом методології роботи з учнями, батьками, вчителями; зміну акцентів та пріоритетів з процесу на результат з використанням ефективних методів практичної психології та соціальної роботи. Саме психологічна служба покликана навчити як жити в злагоді з самим собою і з іншими, і як вступати в стосунки зі світом, щоб життя приносило задоволення. Тому першочерговим завданням працівників психологічної служби є пошук дієвих засобів і методів профілактичної, корекційної, просвітницької та розвиткової діяльності. Лише за умови наявності висококваліфікованих фахівців психологічної служби у системі освіти України, які добре розуміють свою місію, глибоко усвідомлюють проблеми сучасної освіти, розмірковують над пошуком шляхів і засобів їх ефективного розв’язання та усвідомлюють свою моральну відповідальність перед майбутніми поколіннями, можна здійснити якісні та результативні реформи.

Основні завдання

Завдання психологічної служби системи освіти України полягають:
- у сприянні повноцінному особистісному й інтелектуальному розвитку дітей на кожному віковому етапі, у створенні умов для формування у них мотивації до самовиховання і саморозвитку
- у забезпеченні індивідуального підходу до кожної дитини на основі її психолого-педагогічного вивчення;
- у профілактиці і корекції відхилень в інтелектуальному і особистісному розвитку дитини.

Напрями діяльності працівників психологічної служби:

Діагностика – виявлення причин труднощів у навчанні, інтелектуальному розвитку, соціально-психологічній адаптації; вивчення та визначення індивідуальних особливостей динаміки розвитку особистості, потенційних можливостей в освітньому процесі, професійному самовизначенні.

Профілактика – своєчасне попередження відхилень у розвитку та становленні особистості, міжособистісних стосунках, запобігання конфліктним ситуаціям в освітньому процесі.

Корекція – усунення виявлених труднощів соціально-психічного розвитку здобувачів освіти, зниження ризиків проблем адаптації до освітнього середовища, схильності до залежностей та правопорушень, різних форм девіантної поведінки.

Навчальна діяльність – форма активного співробітництва, направлена на удосконалення, розвиток, формування особистості.

Консультування – багатофункціональний вид індивідуальної та групової роботи, спрямований на вирішення запитів, з якими звертаються учасники освітнього процесу.

Зв’язки з громадськістю – діяльність, спрямована на досягнення взаєморозуміння, співпрацю між окремими особами, колективами, соціальними групами, організаціями, державними органами управління.

Просвіта – формування психологічної та соціальної компетентності учасників освітнього процесу.

Метою діяльності психологічної служби є сприяння створенню умов для соціального та інтелектуального розвитку здобувачів освіти, охорони психічного здоров’я, надання психологічної та соціально-педагогічної підтримки всім учасникам освітнього процесу відповідно до цілей та завдань системи освіти.

Працівник психологічної служби зобов’язаний: здійснювати індивідуальну діагностику, корекцію за запитом учасників освітнього процесу, отримавши письмову згоду батьків (законних представників). Зазначена згода може бути відкликана у будь-який момент.

/Files/images/3-3.jpeg

Структура психологічної служби освіти включає:


1. Науково-методичний центр з практичної психології при Міністерстві народної освіти.
2. Центри психологічної допомоги (центри психологічної допомоги та профорієнтації) при обласному (міському, районному) управління (відділ) народної освіти або при місцевих органах влади.
3. Районні (міські, обласні) кабінети психологічної служби у відповідному управлінні (відділі) народної освіти.
4. Практичний психолог, що працює в освітньому закладі.

/Files/images/4986_big.jpg

Кiлькiсть переглядiв: 2633

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.